Кафедра радіотехнічних пристроїв та систем

 
АБІТУРІЄНТУ
Обрати навчання на радіотехнічному факультеті для свого професійного росту це значить працювати на передовому краї сучасних радіотехнічних інформаційних технологій 
 

Спеціальність

Телекомунікації та радіотехніка

Спеціалізація

Радіотехнічні інформаційні технології

Форма навчання

Денна, заочна

Навчальний процес

Дисципліни за спеціалізацією

Кафедра РТПС

Професорсько-викладацький склад

Навчальні лабораторії

Гуртки і факультативи

Академія MikroTik

ЗНО

Українська мова та література, математика, фізика або іноземна мова

Факультет запрошує
Презентація факультету та кафедр (ppt)
Презентація факультету та кафедр (pdf)
Компанії та підприємства, що співпрацюють з факультетом

Науково-дослідна група пристроїв та систем НВЧ кафедри РТПС

     Роботи з  розробки і дослідження пристроїв та систем мікрохвильового діапазону були започатковані в 50-х роках минулого сторіччя при вирішенні задач з передачі електроенергії за допомогою радіохвиль. Тоді в співпраці з інститутом електротехніки АН УРСР почались роботи по створенню потужних мікрохвильових генераторів безперервної дії. 

     В 1953 - 1956 роках були створені перші потужні ізохронні генератори зворотної хвилі потужністю на 2 - 3 порядки більше існуючих тоді електронних НВЧ приладів. В 1959 році розпочались роботи по розробці та створенню потужних ламп біжучої хвилі в сантиметровому діапазоні. Були виконані фундаментальні роботи з теорії ЛБХ типу «О» а у 1962 році була створена перша в СРСР потужна ЛБХ безперервної дії. Лампа дозволяла отримати потужність в одиниці кіловат у короткохвильовій частині сантиметрового діапазону при ширині смуги підсилення 20 %. На основі цієї ЛБХ були створені радіолокаційні системи та системи радіопротидії.

     За розробку та впровадження в серійне виробництво потужної ЛБХ керівникові робіт Тараненку В.П. та співробітникам кафедри ІІравді В.І., Комарчуку О.Р., Дереновському М.В., Ліждвою К.Я., Дьяченку С.М, Шевченку В.І. була присуджена Державна премія України.

     З 1975 за ініціативою професорів Тараненка В.П. і Правди В.І. почалися  широкі дослідження та практичні розробки перших повністю твердотільних генераторів і підсилювачів НВЧ діапазону на діодах Гана і ЛПД. Під їх керівництвом були розроблені та впроваджені у промисловість високо стабільні малошумлячі генератори та підсилювачі у діапазонах частот до 100 ГГц. Теоретичні основи розробок та їх інженерно-конструкторська реалізація  були здійснені професорами Коцержинським Б.О., Мачуським Є.А. та доцентом Ткаченко Л.А.

     Найбільш яскравим прикладом взаємодії кафедр РТФ є спільна госпдоговірна  робота  кафедр радіотехнічних пристроїв та систем і  теоретичних основ радіотехніки  по розробці та впровадженню першої автономної цифрової системи зв’язку міліметрового діапазону довжин хвиль (НДР «Шелк» і «Шелк-А»), що відзначена премією Ради Міністрів СРСР у галузі науки і техніки за 1990р.  Робота започаткувала цілий напрямок  по створенню абсолютно нового покоління  НВЧ пристроїв та систем у вигляді гібридних інтегральних схем в діапазоні частот до 200 ГГц.

     Сучасними напрямками  досліджень науково-дослідної групи  є:

  1. Створення сучасної елементної бази для побудови активних елементів систем – наднизькошумлячих генераторів, підсилювачів потужності, помножувачів частоти, тощо,   у вигляді гібридних інтегральних схем мікрохвильового, зокрема, міліметрового діапазону довжин  хвиль.
  2. Розробка гібридно-інтегральних фільтрів міліметрового діапазону довжин хвиль із малими втратами і покращеними характеристиками вибірковості.
  3. Розробка гібридно-інтегральних трансіверів міліметрового діапазону довжин хвиль для систем широкосмугового доступу.
  4. Розробка систем дистанційного контролю параметрів об’єктів у міліметровому діапазоні довжин хвиль.

     Поруч із співробітниками кафедри у розробках приймають активну участь бакалаври і магістри кафедри.

     За результатами робіт укладаються договори із підприємствами, зацікавленими у впровадженні досягнутих результатів.
 

Широкосмуговий підсилювач  двосантиметрового  діапазону потужністю 10 Вт. Розробка магістра Коломійця Антона. Підготовка до випробувань трансівера системи широкосмугового безпроводового  доступу в діапазоні 36-38 ГГц. Розробка магістра Романенка Тараса. Співрозробники  скануючого радіометра  діапазону 34 – 38 ГГц  магістри Романенко Тарас та  Хоханівська Юля.

 

Вийшов друком навчально-методичний посібник С.Б. Могильного - «Інформаційна безпека при роботі в Інтернеті»

     Навчально-методичний посібник «Інформаційна безпека при роботі в Інтернеті»  призначений для студентів РТФ, які вивчають курс інформаційної безпеки, та учнів старших класів, які виконують наукові роботи в МАН. В підручнику 3 розділи. Перший – загальні методи захисту. В другому розглянуто, як створити та налаштувати портативну станцію пентестера на мікрокомп’ютері Raspberry Pi. Третій розділі присвячений питанням забезпечення анонімності при роботі в Інтернеті. Матеріали підручника особливо актуальні при будові систем Інтернету речей (IoT), в яких питання безпеки виходять на перший план.


 

Наш аспірант Мирончук Олександр - в Чеському технічному університеті

České vysoké učení technické v Praze (ČVUT) – Чеський технічний університет в місті Прага – один з університетів Європи, куди можуть поїхати на навчання студенти та аспіранти радіотехнічного факультету НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського». Цього року по стипендіальній програмі «Nikola Šohaj» загалом поїхало вчитися 8 студентів та аспірантів РТФ. Серед них аспірант кафедри РТПС Мирончук Олександр.

Сторінки