Кафедра радіотехнічних пристроїв та систем

 
АБІТУРІЄНТУ
Обрати навчання на радіотехнічному факультеті для свого професійного росту це значить працювати на передовому краї сучасних радіотехнічних інформаційних технологій 
 

Спеціальність

Телекомунікації та радіотехніка

Освітня програма

Радіотехнічні інформаційні технології

Форма навчання

Денна, заочна

Навчальний процес

Дисципліни за освітньою програмою

Кафедра РТПС

Професорсько-викладацький склад

Навчальні лабораторії

Гуртки і факультативи

Академія MikroTik

ЗНО

Українська мова та література, математика, фізика або іноземна мова

Факультет запрошує
Презентація факультету та кафедр (ppt)
Презентація факультету та кафедр (pdf)
Компанії та підприємства, що співпрацюють з факультетом

Співробітники нашої кафедри, під керівництвом професора Сергія Яковича Жука, перемогли в конкурсі науково-дослідних робіт, які фінансуватимуться з державного бюджету в 2020 році


14 квітня 2020 р. наказом № 2/32 затвердили до виконання перелік науково-дослідних робіт, з урахуванням результатів конкурсного відбору проектів наукових досліджень і розробок, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 11.01.2020 №29, наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених.

Олександра Литвинець поділилась своїм досвідом, який отримала від програми обміному ERASMUS +

     Привіт! Я Литвинець Олександра, студентка Радіотехнічного факультету! І я хочу поділитися з тобою досвідом, який мені пощасливилося отримати.

     Навчаючись на третьому курсі першого семестру я вперше почула про програму обміну «Erasmus+», в якій КПІ пропонував взяти участь усім студентам нашого університету. Для мене це завжди було якоюсь «недосяжною мрією», адже лише «обрані» можуть кудись поїхати, для простого люду це є неможливим. Але я дуже і дуже помилялася.

     Хочу відмітити шалену підтримку, що я отримала від свого рідного факультету – РТФ. Викладачі, одногрупники, працівники деканату, мій куратор та усі, хто хоч якимось чином мав відношення до моєї майбутньої мобільності, проявили розуміння та надавали усіляку допомогу, яку я потребувала. Це стосувалося не лише етапу оформлення документів, а і весь процес надалі – дистанційне навчання, листування, надсилання необхідних матеріалів, а також допомога в адаптації після повернення. Усе це я неймовірно ціню та безмежно вдячна. Я знаю десятки історій від інших студентів, що їхала за програмою обміну, де факультет навпаки ставав не вірним другом, а запеклішим ворогом. Одна студентка була навіть вимушена взяти академічну відпустку, через те, що лише одному викладачу на її факультеті не подобалась програма навчання в університеті закордоном. Тому я хочу відмітити, що РТФ, а зокрема кафедра РТПС, на якій я навчаюся, завжди надавав не лише підтримку, а всіляко заохочував та надихав на нові досягнення.

     Студенти, що вже брали участь в цій програмі обміну, поділилися зі мною інформацією та пояснили, що треба зробити, щоб хоча б спробувати свої сили. А все дуже просто. В першу чергу на сайті mobilnist.kpi.ua необхідно перевірити які конкурси є відкритими на даний момент, їх дедлайни та вимоги. Після цього треба звернутися до куратора з питань мобільності нашого факультету – Сушко Ірини Олександрівні, яка дуже скоро стане не тільки вашою підтримкою, а і справжнім другом. Далі скласти екзамен з англійської і отримати сертифікат КПІ, попросити виписку з оцінками, заповнити декілька документів, обрати бажані курси та віднеси усі ці папери до відділу академічною мобільності. Увесь процес «подання документів» є детально описаний на сайті, а також можна дізнатися про це у нашого куратора, працівника відділу мобільності чи будь-якого студента, що вже приймав участь у програмах обміну.

     Моя перша спроба податися на конкурс була невдалою, як і друга, але мене це не зупинило і ось вже у другому семестрі третього курсу я нарешті пройшла конкурс. Мене очікував один семестр у сонячній Іспанії, у Політехнічному Університеті Валенсії. Це був унікальний та неповторний досвід, моя перша поїздка закордон, перша спроба навчання на іноземній мові (навіть двох!), перші друзі з усіх кутків світу, усе, що відбувалося – було зі мною вперше.

     Повернувшись додому, я вирішила, що чому б не спробувати ще раз? Не думаю, що після закінчення університету, у мене ще буде така можливість навчатися в іншій країні, отримуючи стипендію та відкриваючи для себе студентській світ Європи. Саме тому я подалася знову і перший семестр п’ятого курсу провела у Люксембургу - серці усієї Європи. Маленька, мало чим відома країна, в якій навіть важко виділити якусь особливу «люксембржську культуру», але така інтернаціональна та жива. Це був неперервний рух, що змушував тебе приймати участь у всіх можливих заходах і це навчання, що позбавляло сну і буквально робило тебе мешканцем бібліотеки.

     Остання моя мобільність була незапланована та дуже неочікувана, але і ризикнула та подала заяву на участь ще раз, вже в останній – до Швеції. Вперше опинившись так далеко на півночі Європи, я знову відкриваю для себе новий світ та культуру, звикаю до нового режиму навчання, де майже увесь час ти маєш вчитися самостійно. Дуже важко бути по-справжньому відповідальним, змушувати себе читати та перечитувати лекції, розуміючи, що тебе ніхто ніколи про них не спитає, але тільки від цього буде залежати чи вдасться тобі скласти екзамен.
      Цей досвід важко переоцінити і я дуже вдячна за нього усім людям, що підтримувала та надихала мене впродовж усього періоду. Я познайомилася з багатьма студентами, що приймали участь в програмі мобільності, не лише з інших факультетів КПІ, але і з інших університетів України. Порівнюючи їх досвід та свій, я запевняю, що стати студентом РТФ це велика удача, адже факультет неодмінно стане тобі сім’єю.  Я бажаю кожному студенту нашого факультету спробувати, тому що немає нічого неможливого, немає «обраних», немає найрозумніших. Ми щасливці, що живемо у час таких можливостей. Наш рідний факультет з радістю стане твоєю опорою та підтримкою, а викладачі найближчими друзями. Ми повинні цінувати те, що маємо і ніколи не боятися зробити крок вперед.

Молодий викладач-дослідник оцінює параметри руху безпілотників. Ігор Товкач


     Стрімкого розвитку в Україні та світі останнім часом набули безпілотні дистанційно керовані літальні апарати. З огляду на високу технологічність, виробників такого продукту небагато. А фахівців, здатних оцінити і забезпечити необхідні характеристики їхнього руху, ще менше. Не секрет, що в Київській політехніці провадяться розробки та підготовка спеціалістів, що зацікавлять та задовольнять найвибагливішого замовника. Сьогоднішня розповідь про одного з них.

     Серед переможців університетського конкурсу "Молодий викладач-дослідник 2019" – асистент кафедри радіотехнічних пристроїв та систем  (РТПС) Ігор Товкач, фахівець з обробки радіолокаційної інформації. За 10 років у КПІ він пройшов шлях від учорашнього школяра до успішного сучасного фахівця, здатного вирішувати складні завдання для цивільних та військових потреб.

     Іноді можна почути: потрапив до університету (чи обрав спеціальність) випадково, а вже тут знайшов своє покликання (захоплення). Це не про Ігоря. Він добре знав, де хоче навчатися і  чим займатися. У 2009 р. закінчив гімназію "Троєщина" м. Києва (нині входить до 20-ки кращих шкіл міста, 90% випускників стають студентами ЗВО) та вступив на перший курс радіотехнічного факультету КПІ (спеціальність "Радіоелектронні пристрої, системи та комплекси").

     З ІІ курсу долучився до роботи в науково-технічному гуртку кафедри під керівництвом заступника декана доц. С.М.Дяченка, де захопився поглибленим вивченням інформаційних технологій. Під час навчання на ІІІ та ІV курсах розробив комплект спеціалізованого програмного забезпечення, яке, будучи впровадженим в більш ніж 60-ти державних установах Київської області, дало економічний ефект понад 3 млн грн (ця розробка потім стала темою його дипломного проєкту бакалавра).

     Навчаючись в магістратурі, І.Товкач досліджував систему "хмарних обчислень" на основі паралельної обробки лінійних ірраціональних даних алгоритмами рекомбінації (ПОЛІДАР), що пізніше стало темою його магістерської дисертації. У 2015 р. він закінчив навчання на РТФ з червоним дипломом.

     Того ж року вступив до аспірантури Київської політехніки, навчання в якій успішно завершив захистом кандидатської дисертації в жовтні 2018 р. (достроково, за що був премійований). Тема дисертації "Методи адаптивного оцінювання параметрів руху безпілотного літального апарата на основі вимірювань сенсорної мережі", керівник – д.т.н., професор Сергій Якович Жук. У дисертації вирішена наукова задача, яка полягає в розробці методів адаптивного оцінювання параметрів руху БПЛА на основі TDOA– і RSS вимірювань сенсорної мережі і при комплексному використанні, в яких виконується розпізнавання різних видів його руху. В оцінках рецензентів, опонентів та інших фахівців найчастіше лунало слово "вперше", а перелік основних наукових і практичних результатів роботи займає не одну сторінку.

     З 2018 р. молодий науковець працює викладачем на кафедрі РТПС (асистент, кандидат технічних наук), проводить практичні заняття з дисциплін: "Елементна база радіоелектронної апаратури", "Інформатика", "Основи телебачення та телевізійні системи".

     Як відповідальний виконавець виконав такі науково-дослідні роботи: "Розробка та дослідження електронного інтерактивного галузевого сайту",  "Розробка та дослідження універсальної галузевої інтерактивної мережі", "Розробка алгоритмів адаптивного супроводження безпілотних літальних апаратів за даними сенсорної мережі з використанням методів пасивної локації", "Розробка алгоритмів супроводження цілі за даними трикоординатної РЛС з виявленням маневру", "Розробка методів виявлення безпілотних літальних апаратів на послідовності відеозображень" (виконана на грант Президента України). 

     Наукові та фахові інтереси дослідника досить обширні: адаптивна траєкторна обробка радіолокаційної інформації, інформаційні технології для аналізу даних, мови програмування.

     Влітку минулого року в Колонній залі Київської міської державної адміністрації відбулося урочисте вручення дипломів лауреатам премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України – міста-героя Києва. Нагороду в номінації "Наукові досягнення" дістав Ігор Товкач. Також він став фіналістом конкурсу проєктів оборонних технологій "Sikorskiy Challenge" 2019 р.

     Торік у видавництві "Політехніка" побачила світ монографія "Методи адаптивного оцінювання параметрів руху безпілотного літального апарата на основі вимірювань сенсорної мережі" (автори: С.Я. Жук, І.О. Товкач). Книга розрахована на науковців та інженерів, які займаються створенням мультисенсорних систем дрон-детекції, пасивних багатопозиційних радіолокаційних систем, а також на аспірантів і студентів. Молодий дослідник також є автором та співавтором понад 50 наукових публікацій, з яких 12 індексовано в міжнародних наукометричних базах Scopus і Web of Science. 

     Побажаємо ж перспективному науковцеві нових відкриттів і звершень.

Дистанційне навчання – досвід навчання в системі Moodle на кафедрі

     Так склалось, що ще в 2015 році на сайті академії МікроТік (mikrotik.kpi.ua) була встановлена платформа дистанційного навчання (ДН) Moodle для організації ДН на курсах академії (рис.1). Платформа існувала, але майже не використовувалась. Але несподівано прийшов для неї «зірковий час» - час карантину. Маючи певний досвід розробки та впровадження дистанційного навчання в Центрі післядипломної освіти ПАТ «Укртелеком», були сплановані етапи розгортанні дистанційного навчання з деяких курсів кафедри.


Рис.1. Система дистанційного навчання на сайті Академії МікроТік

     Взагалі, дистанційні курси – це не просто викладені матеріали лекцій чи практичних робіт. Це значно більше і складніше.

     При викладанні в аудиторії за одну лекцію хорошого лектора студент встигає засвоїти більше, ніж за такий же час, працюючи самостійно. З досвіду, навіть чудово оформлені лекції для ДН вимагають вдвічі більше часу для вивчення студентом і лектор при розміщенні матеріалу повинен це враховувати. Але в дистанційного навчання є одна суттєва перевага: можна вчитися в зручний час, не прив’язуючись до розкладу. Цю перевагу зводить нанівець використання сервісів відеоконференцій, таких як Zoom, коли час проведення заняття строго регламентований.

     Перша складність організації дистанційного навчання... реєстрація студентів (рис.2). Навіть довелось спочатку вводити фіктивні адреси електронної пошти з наступною заміною їх на справжні. Щоб студенти могли зайти в навчальний курс їм треба також надати індивідуальні логіни та паролі. Університетська система ДН, наприклад, вимагає для реєстрації студентів ще й надати дані «по-батькові», хоча навіть в екзаменаційних відомостях присутні лише прізвище та ім’я. Це ускладнює і так не завжди зрозумілий викладачу процес реєстрації студентів.
 

Рис. 2. Вікно зареєстрованих користувачів

     Наступний етап, який можна виконувати паралельно з реєстрацією користувачів, це наповнення платформи ДН контентом. Спочатку створюємо новий курс, далі вибираємо в правому верхньому кутку Редагувати, а у новому вікні, що відкриється, натиснатискаємо Додати діяльність або ресурс. Буде запропоновано кілька типів ресурсів, вибираємо тип ресурсу і натискаємо Додати (рис.3):
 

Рис.3. Вікно вибору ресурсу для розміщенні в навчальному курсі

Рис.4. Навчальні ресурси курсу «Вбудовані системи» (4 курс)

     Для обговорення загальних питань, дискусії та інформації студентів про важливі події використовують форум (рис.4). Нову тему на форумі може започаткувати як викладач, так і студент.
Крім цього, для персонального спілкування в профілі користувача є меню Повідомлення  звідки можна додати користувача для персонального спілкування (рис.5). Якщо студенти спілкуються на платформі ДН між собою, то викладач не бачить їх діалога, якщо лише не зайде на сайт під логіном студента J

Рис.5. Використання меню Повідомлення

     Платформа Moodle дозволяє контролювати, як часто студенти відвідують сайт в процесі навчання. Можна задати вивчення модулів в окремі часові проміжки, наприклад, протягом тижня, після чого модулі будуть студентам недоступні. Є й інші можливості для навчання. Наступний важливий етап дистанційного навчання – це контроль знань, але про систему тестування Moodle в наступній статті.

Доцент каф. РТПС Могильний С.Б.

Сторінки