Співробітництво з НАН України

     На кафедрі РТПС у жовтні –грудні 2018 року були виконані роботи на замовлення Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України.

     В рамках госпдоговірної роботи (обсяг бюджетного фінансування 30тис.грн.) проведені вимірювання  характеристик новітніх розробок спеціалістів Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України – різних матеріалів для застосування у вигляді радіопоглинаючого  покриття. Вимірювалися параметри відбиття, загасання та поглинання у широкому діапазоні частот.

     До складу вимірювальних стендів входили спеціально розроблені в лабораторії НВЧ кафедри РТПС приймач 8-міліметрового діапазону і  рупорні антени  та сучасний спектраналізатор  фірми Agilent Technologies.

     Представлений процес вимірювань: фото 1 – зразок радіо- поглинаючого покриття; фото 2 – вимірювальне обладнання на частоті  36ГГц.

     Проведені роботи сприяли створенню в  ІНМ ім. В.М. Бакуля НАН України радіопоглинаючих матеріалів з  високим коефіцієнтом поглинання: від 90% до 98%  у широкому діапазоні частот.

Захист магістерських дисертацій

       У грудні відбувся захист магістерських дисертацій. Ми щиро вітали наших магістрів: Грицевича І.Р., Криворота Є.І., Хохановську Ю.О., Деружка Б.М., Тагієва В.С., Міщенка К.С., Бернацького С.О. Перший етап дорослого життя – студенство –подолано з гідністю та успішно. Вони отримали престижну спеціальність і стали співробітниками таких підприємств та організацій :

  •  НІК – Електроніка;
  • Олтест;
  • Укрспецтехніка;
  • Творча майстерня спеціальних видів друку;

Розробив та виготовив свій перший прилад

     Студент групи РТ-71 Захарченко Михайло, вивчаючи дисципліну «Компонентна база радіоелектроної апаратури)», зацікавився радіоаматорством і після занять став відвідувати гурток інформаційних технологій, який діє на кафедрі /див. детальніше…/.

     Отримавши можливість закріпити на практиці набуті в процесі навчання теоретичні знання, Михайло розробив та виготовив свій перший прилад – лабораторне джерело живлення для макетування РЕА.

     Молодець, так тримати! Успіхів тобі в здійсненні творчих планів на ниві прикладного радіоінжинірингу.

Нашим випусникам магістратури вручено дипломи!!!

17.01.2019 р. в Залі Вченої Ради КПІ ім. Ігоря Сікорського відбулася урочиста подія - вручення дипломів магістра цьогорічним випускникам.
Шановні випусники-магістри!
Щиро вітаємо Вас із закінченням навчання. Бажаємо нових звершень у подальшому професійному зростанню та щастя в особистому житті!
На фото магістри - випускники нашої кафедри.

На Грант Президента України виконана науково-дослідна робота «Розробка методів виявлення безпілотних літальних апаратів на послідовності відео зображень»


Науково-дослідна робота за конкурсом Ф 75/199-2018 від 16.10.2018 р. "Розробка методів виявлення безпілотних літальних апаратів на послідовності відеозображень".

  1. Керівник науково-дослідної роботи: к.т.н. Неуймін Олександр Станіславович
  2. Виконавці: Товкач Ігор Олегович 
  3. Термін виконання роботи: Жовтень 2018 – грудень 2018.
  4. Мета та предмет роботи:  Мета дослідження є підвищення ефективності виявлення рухомого точкового об’єкта на послідовності відеозображень при малому відношенні сигнал/шум (ВСШ) шляхом розробки методів його послідовного виявлення з використанням вирішальних статистик (ВС) відміток, які не потребують значних обчислювальних витрат.
  5. Анотація: 
Розвиток технологій побудови безпілотних літальних апаратів (БПЛА), їх доступність і масове використання для вирішення широкого кола завдань привело до появи нового класу загроз: застосування в терористичних цілях, фотозйомка засекречених об'єктів, вторгнення на заборонену територію та ін. Тому актуальною являється прикладна наукова робота, яка спрямована на розробку методів виявлення БПЛА на послідовностях відеозображень.Виявлення рухомих об’єктів повинно відбуватись на максимальній дальності при їх потраплянні в поле зору оптичної системи. У цих умовах об’єкт в кожному кадрі розглядається як точковий.
Виявлення рухомого точкового об'єкта на зображенні є досить складною задачею, оскільки інтенсивність об'єкта на зображенні низька через низьке ВСШ. Для підвищення ефективності супроводження об’єктів використовуються ВС відміток. Широке розповсюдження для оптимального виявлення траєкторії об’єкту знаходить послідовний критерій Вальда, що дозволяє отримати істотний виграш в часі при заданих вимогах до ймовірностей прийняття рішень. Однак він втрачає свої оптимальні властивості, якщо фактичне ВСШ об’єкту нижче заданого.
Тому важливе практичне значення має завдання виявлення траєкторії об’єкту з використанням ВС відміток при невідомому ВСШ.В роботі вирішена актуальна наукова задача розробка методів виявлення точкового об’єкту з використанням ВС відміток, які дозволяють підвищити ефективність його виявлення при малих ВСШ і не вимагають значних обчислювальних затрат.
  1. Основні наукові результати:
  • Розроблено метод виявлення точкового об’єкту на послідовності відеозображень за критерієм Вальда, шляхом використання у відношенні правдоподібності законів розподілу всіх вирішальних статистик відміток в стробі супроводження.
  • Розроблено метод адаптивного двоальтернативного виявлення точкового об’єкту на послідовності відеозображень,  в якому на відміну від відомих виконується послідовна перевірка гіпотез про відсутність об’єкту проти складної альтернативи про його наявність з оцінюванням невідомого ВСШ за критерієм мінімуму середньоквадратичної помилки з використанням вирішальних статистик відміток.
  1. Практична цінність результатів:
  • Синтезований алгоритм послідовного виявлення точкового об’єкту на послідовності відеозображень за критерієм Вальда з використанням функції правдоподібності всіх відміток в стробі супроводження дозволяє скоротити час його виявлення в 1,09 - 1.66 раз у порівнянні з відомим алгоритмом виявлення траєкторії IMM-PDAF-AI, що використовує значення вирішальних статистик відміток тав 2,31 – 3,38 раз у порівнянні з відомим алгоритмом виявлення траєкторії IMM-PDAF, що не використовує значення вирішальних статистик відміток. Також середній час виконання однієї ітерації синтезованого алгоритму менший в 6,3 раз порівняно з відомим алгоритмом IMM-PDAF-AI, та в 5,1 раз порівняно з відомим алгоритмом IMM-PDAF.
  • Синтезований адаптивний двоальтернативний алгоритм виявлення об’єкту на послідовності відеозображень дозволяє зменшити середню кількість кадрів для правильного виявлення траєкторії об’єкту в 2,03 – 3,13 раз; підвищити точність оцінки ВСШ до 1,85 раз; зменшити середній час обчислення однієї ітерації в 3,8 раз в порівнянні з відомим алгоритмом IMM-PDAF-AI.

Сторінки